“Важко знайти в темній кімнаті чорну кішку,
але це не означає, що її там немає!”
імпровізація на Конфуція
Вступ
Сьогодні медицина може виявити раковий процес, коли він уже локалізувався в тканинах організму, або дав перші ознаки змін у слизовому шарі. До цього він
тихенько, без латентно починається за багато, багато років до діагностичного лиха, тому що в медичній науці поки що відсутня обґрунтована етіологічна теорія його природи.
А отже, відсутні та будь-які ознаки його ранньої фіксації, навіть на рівні мікроскопічних порівнянь. Як кажуть, невідомо, що шукати та що бачити.Тому сьогодні, весь методологічний набір ефективний і безпомилковий, лише коли є що розглядати, відщипувати й брати матеріал на дослідження.
Але це вже фази локалізованої форми процесу, що раніше, розвивається в організмі 7- 8 років. Як відомо, майже всі онкомаркери які існують далеко не завжди інформативні та можуть бути в нормі, навіть коли, наприклад, колоноскопія або МСКТ вже фіксують онкологію і початок метастазування.Тому безглуздо говорити про сучасний скринінг на рівні профілактичного етапу, або етапу вторинного ризику, після повних курсів лікування. Всі ці, безумовно, необхідні заходи, на жаль, вже фіксують, хоч і маленькі, але вже сформовані освіти. Тому сьогодні широко вводиться практика профілактичної хірургії, яка передбачає зрізання будь-якого горбка, в страху, що він може переродитися в онкологію. Саме в цьому й помилка, оскільки приблизно 80% від загальної дистанції процесу припадає на прихований, без симптоматичний період.
Альтернативний погляд на природу раку
Перші зрушення організму у фотосинтез, формують у ньому нові взаємозв’язки та баланс між різними речовинами. Насамперед це стосується амінокислот та мікроелементів, які завжди детерміновані за будь-якого виду синтезу. Це означає, що є домінуючі групи мікроелементів, що багато в чому визначають обидва ці процеси. З відомих нині науці 104 хімічних елементів, що становлять періодичну систему Менделєєва, понад 70 входять до складу організмів.
Крім основної маткової групи (азот, вуглець, кисень і водень),
входять до складу протоплазми клітин, інші мікроелементи беруть участь у побудові ферментів (сірка, фосфор, магній, селен), треті впливають на фізико-хімічні властивості протоплазми та підтримують колоїдний стан клітинних білків (натрій, калій, хлор).
Але протоплазма рослинних клітин будується з урахуванням хлорофілу, а тварин з урахуванням гемоглобіну. У науці давно визначено, що хлорофіл та гемоглобін протилежно подібні.
Відмінності визначаються тим, що в порфіровому ядрі хлорофілу знаходяться фотоемісійні елементи таблиці Менделєєва (магній, цинк, срібло, ртуть, германій, селен, фтор, цезій, стронцій), а в порфірових ядрах гемоглобіну знаходяться термоемісійні елементи (Залізо, нікель, кобальт, мідь, золото та ін). Однією з принципових відмінностей клітин рослинної природи та клітин тваринної природи є те, що протоплазма рослинних складається головним чином із хлорофілу, а протоплазма тварин із гемоглобіну.
Хлорофіл відрізняється від гемоглобіну лише тим, що в порфірових ядрах хлорофілу знаходиться магній, а в порфірових ядрах гемоглобіну – двовалентне залізо. Тому хлорофіл зелений, а гемоглобін червоний. Кольоровість хлорофілу обумовлена фотоелектронним ефектом магнію, який від дії фотонів – зелено-червоних кольорів спектра світла – може звільнитися від вільних електронів. Гемоглобін має червоний колір тільки за рахунок того, що при бомбардуванні електронами атомів заліза від гемоглобіну йдуть випромінювання червоного світла.
Так от, коли в організмі відбувається зсув, багато амінокислот і мікроелементів, без яких здоровий організм просто не може нормально функціонувати, виявляються для нього небезпечними, тому що стають активними провідниками онкологічного процесу (Б.В.Болотов).
І це якраз ті мікроелементи, які є домінантними у біології рослин.
Насамперед це магній і цинк, а в другій менш активній групі – калій, натрій, кальцій та селен. Це протистояння, зі зміною функцій мікроелементів лужних груп, супроводжується залишковими явищами, які можна спостерігати на рівні молекулярних.
побудов. Рис 1-Б, 1-В.
Наприклад, коли двовалентний цинк атакує в порфіровому ядрі двовалентне залізо, це формує характерний молекулярний ланцюг, який за своєю графікою дуже нагадує структуру хвойних рослин. І це викликає особливий інтерес, тому що саме ялицеві породи знаходять у зразках стародавніх періодів і саме вони сьогодні є рослинами довгожителів, що живуть від 2000 до 4000 років (Секвоя, Кипарис, Туя, Соснові). Виходить, що в організмі живих істот фотосинтез формує реліктову молекулярну графіку своїх кращих первородних представників. Рис 2.
Коли дивишся на ці зразки крові, то розумієш як геніальна і нескінченна природа і які можливості закладені в людський потенціал для її пізнання.
Тепер порівняймо молекулярну графіку нашої крові у зсувному періоді та графіку рослинного світу у просторовому прояві.
Коли процес фотосинтезу набрав в організмі сили, кров під мікроскопом виглядатиме як на рис. 3-А, 3-Б, 3-В. Якщо ж в організмі почав формуватись онкологічний процес, то наша кров виглядатиме як на рис. 4 В. При розвитку онкологічного процесу кров під мікроскопом має вигляд рис. 4-А, 4-Б, 4-В.
Наукове розуміння зміни ролі мікроелементів при онкологічному процесі, була висловлена Б.В.Болотовим в 1998 році. Вивчаючи різні протоколи, у тому числі альтернативної та народної медицини, він звернув увагу на те, що використання препаратів з підвищеним вмістом магнію, калію, цинку, натрію та селену завжди посилюють стан ракових хворих за інтенсивністю розвитку процесу. Розуміння цих механізмів Борис Васильович опублікував у своїй книзі “Здоров’я людини в нездоровому світі”.
Пам’ятаю, як на початку двохтисячних із цього приводу сміялися біохіміки, рекомендуючи йому відірватися від ядерної фізики та заглянути до підручників з фізіології. Тоді Болотов відповів, що його розуміння процесу дозволяє створити безпомилковий маркер віддаленого скринінгу.
Група його послідовників та учнів взялася за реалізацію цієї ідеї та у 2003 році він був створений, а з 2004 року розпочалися лабораторні дослідження. Декілька клінік у різних країнах світу почали тестування людей без встановлених онкологічних діагнозів, але мають низку специфічних порушень в організмі. Перші результати щодо віддаленого прогнозування з’явилися у 2010 році. З 2014 року тест маркер почали використовувати для скринінгу онкологічних хворих під час лікування з використанням різних методик. У 2015 році остаточно сформувалося розуміння його можливостей та значущості. Перше патентування тест-маркера BGS-15 пройшло в Україні.
Тест-маркер BGS 15
Маркер фіксує атаку на двовалентне залізо у гемі. Вона фіксується за інтенсивністю та протяжністю в часі, за допомогою реагенту, нанесеного на поверхню еритромаси, зафіксованої на предметному склі. Для цього достатньо взяти аналіз крові з безіменного пальця. Реагент фіксує інгібуючу інтервенцію двовалентного цинку за заміщенням двовалентного заліза в гемоглобіні.
Даний метод відрізняється від усіх наявних онкомаркерів тим, що нема потреби бачити специфічні речовини, продукти життєдіяльності пухлини та речовин, що продукуються тканинами у відповідь на інвазію ракових клітин. Це в основному фаза вже розвиненого, локалізованого процесу, коли тестування можна оцінювати як запізніле.
Перевага даного методу в тому, що ще немає жодних ознак для встановлення онкологічного діагнозу всіма сучасними методами дослідження, а початковий процес, що розвивається, в організмі вже можна фіксувати. Медицина ще ніколи не бачила і не спостерігала таких перед онкологічних хворих, що становить величезне значення для пошуку майбутніх методів профілактичних та лікувальних заходів.
Якщо говорити про скринінгову цінність BGS-15, то він дозволяє спостерігати за онкологічними хворими, на тлі будь-якого лікування, що дозволяє безпомилково визначити його ефективність або згубність. Також хочеться відзначити, що використання цієї наукомісткої технології, в силу її простоти, дозволяє швидко скласти цілі регіональні карти онкологічного ризику. А це вже інформація про стратегічне, демографічне значення.
Створення даної технології присвячується Болотовій Нелі Андріївні
