Це класичний випадок, коли лікар гастроентеролог спровокував своїми призначеннями онкологічний процес у пацієнта з незначною патологією.
Віктор звернувся до мене у вересні 2015 року в ситуації, коли він уже майже нічого не міг їсти і навіть рідка їжа викликала болючі відчуття. Коли на першій зустрічі я його почав докладно розпитувати, як і коли у нього почали розвиватися скарги та дискомфорт, він розповів мені про своє перше відвідування лікаря гастроентеролога у 2012 році.
Вже тоді у нього були проблеми з перетравленням тваринної їжі, що викликало, за його словами, тяжкість в животі та проблеми з опорожненням. За його скаргами гастроентеролог запропонував зробити обстеження і після гастродуоденоскопії із заміром рН шлункового секрету, переглянувши результати, він відразу поставив попередній діагноз – інфекція хелікобактеру. Подальше тестове до обстеження наявність інфекції не підтвердило, проте гастроентеролог залишився при колишній думці і написав у медичній картці – хелікобактер пілорі (H. pylori). Віктору були призначені і далі перепризначені препарати ранітидин (zantac) та омепразол (omeprozole), які він пив за схемою по черзі протягом 6 місяців. Після цього тотального курсу лікування гастроентеролог призначив лише прийом омепразолу на тривалий період. Цей відрізок затягнувся на 2 роки.
В результаті вже наприкінці 2014 року з’явилися блювоти коричневого кольору після їжі (суміш жовчі з кров’ю). Хотілося б особливо відзначити, що на гастродуоденоскопії в
2012, забір шлункового секрету показав рН = 3.6 і при цьому гастроентеролог призначив тривалий прийом препаратів, які є блокаторами шлункового соку.
Окремо хотілося б зауважити, що починаючи з 2003 року я регулярно озвучував в інтернеті та на своїх лекціях, що ці два препарати є прямими стимуляторами ракових процесів не лише у шлунку. Сьогодні це вже підтверджено науковими дослідженнями у США, результати яких були озвучені найбільшою американською інформаційною агенцією Bloomberg L.P.
Це була довга увертюра до традиційних історій, що відбуваються в кабінетах гастроентерологів у всьому світі.
Але повернемося до Віктора і тому, як завершилася ця діагностична історія.
Одужання зайняло 11 місяців. Перший місяць ми посилено ковтали жом білокачанної капусти тричі на день і потихеньку розсмоктували сіль і пили свіжу козячу кисломолочну сироватку. Через місяць ми почали потихеньку по крапельках приймати бальзам Болотова і ще три ферменти, що стимулюють активність утворення та виділення шлункового соку.
На третьому місяці він почав потихеньку приймати тверду їжу. Через 11 місяців після того, як нас все було в порядку і скарг не було, його сестра мало не задушила мене в обіймах і поцілунках до почервоніння мого лиця.
Після завершення курсу двічі (2018 і 2022) робився контрольний скринінг з використанням тест-маркера BGS-15, який показав, що ніяких онкологічних ризиків в організмі немає.
Рак шлунку це одна з форм раку, що найбільш піддаються лікуванню за допомогою методу лонкологічної допомоги RVB-1S.
За більше ніж 30 років роботи сформувалася статистика лікування
методом альтернативної онкологічної допомоги RVB-1S.
0,1,2 стадії – 100%, 3 стадія – 60%, 4 стадія та інкурабельні – 30% пацієнтів повністю одужали.
Залишити заявку на безкоштовну консультацію можна тут
Переглянути відео відгуки пацієнтів можна тут.
Медичні документи з цієї нагоди додаються нижче. Натисніть документ.
