“Онкологія, це зсувне захворювання,
що є місточком між двома світами –
рослинним і тваринним.”
Б.В.Болотов
Сучасна цивілізація, у своїй переважній масі, сприйняла явище життя, як щось бігає, плаває і стрибає. Устами Хемінгуея це склалося в образ: – я живу лише тоді, коли я відчуваю та переживаю. Але навіть за статики емоційних і життєвих процесів вони, проте, йдуть. Тому життя під кутом свідомості та життя як явище – це різні категорії з філософії та біології.
Виходячи з такої посилки, для подальшого розуміння цієї статті, необхідно сформулювати стартові основи явища життя взагалі. Це будь-який енергетичний, інформаційний, біофізичний та біохімічний обмін у циклічному зв’язку білкових молекул. Так, у цьому витіюватому формулюванні немає прерогативу людини, але саме такий акцент дозволяє осмислити, що розумність природи присутня в будь-якому процесі взаємодії білків із сонячним світлом.
Тому сміливо можна констатувати, що на Землі живе первинна цивілізація рослин і вторинна цивілізація живих істот. Одна розвивається з урахуванням процесів фотосинтезу, з поглинання фотонів сонячного світла, іншу на процесах бета-синтезу, з поглинанням електронів сонячного світла. Це дві протилежні системи, котрим сонце є Богом фізичного життя. Але первинна рослинна форма життя індиферентна до вторинної тваринної форми життя, вершиною якої є людина. Рослинний світ без нас існував мільйони років і міг би існувати й надалі. А ось живі істоти, які без рослинного світу існувати не зможуть, оскільки необхідний для життя живих істот кисень, є побічним продуктом фотосинтезу.
Тому вторинна цивілізація живих істот, зберегла в собі біологічну напрямну, яка за певних умов дозволяє сформуватися в тваринному організмі та процесу фотосинтезу. Якщо пояснювати простіше, то в організмі поруч із процесом бета-синтезу може сформуватися і процес фотосинтезу, з утворенням клітин рослинної природи.
Це відкриття належить неординарному російському вченому, який живе і працює в Україні, Борису Васильовичу Болотову. У науці не так багато кардинальних відкриттів, які розвертали людство в оптимально правильному напрямку. Цивілізація повірила Ціолковському і людина полетіла в космос, повірила Нільсу Бору і зробила технологічний стрибок до прірви зі створенням нових законів природи. Парадигма Болотова про роль сонячного світла в процесі переродження клітин дає технологічний ключ для вирішення проблеми лікування раку, старості та будь-якого нездоров’я.
Науково-медична проблема
Розвивається в організмі процес фотосинтезу, використовує вуглеводи як будівельний матеріал, для побудови целюлозних ланцюжків з правосторонньою ізомерією та негативним зарядом. Саме тому метастази відрізняються щільністю, оскільки целюлоза є основним матеріалом стінок рослинних клітин стовбурової основи. Спроба осмислити роль полісахаридів в онкологічному процесі, на основі спостережень Отто Варбурга, привела біохімію в глухий кут – вуглеводний парадокс. До сьогоднішнього дня, медична наука не може побудувати обґрунтований ланцюжок по молекулярному взаємозв’язку – D ізомер – анаболічна активність – полісахарид (полімер глюкози) – безкисневе середовище – кисла реакція рН. Якщо сформулювати просто, то як на виході багатоатомний спирт може дати кислу реакцію рН і чому абсолютно вірні спостереження двічі Нобелівського лауреата, зроблені ще в 30-ті роки ХХ століття, не лягли в основу теорії раку.
Цього не сталося тому, що не вистачало ключової ланки в розумінні фундаментальних відмінностей, між кислою реакцією у лимона та шлункового соку, лужною реакцією у соєвого, кокосового та тваринного молока. Так лимон кислий, але він є продуктом фотосинтезу і, на відміну від шлункового соку, має ізомерію парадоксу – луг з кислою реакцією рН. А продукт бета-синтезу шлунковий сік, що має лівосторонню ізомерію, позитивно заряджений і з кислою реакцією рН (L+). Такі фокуси природи поки що не може повторити електрохімічна наука, здатна поки що лише до крайнощів у вигляді мертвої та живої води. Але це питання кількох років, оскільки підозри про те, що католіт може бути кислим, а аноліт лужним, вже борознять уяву тих, хто хоче повторити стереохімію жіночого молока.
Тому у своїх спостереженнях Отто Варбург був абсолютно правий, але тоді він ще не знав, що кисле середовище в організмі може формувати і фотосинтез.
Майже всі виде наук, завжди і трепетно ставилися до медицини, якщо в це не втручалися політики. Тому все, що могло мати відношення до людини та її здоров’я, було свято для кожного вченого і, безумовно, це торкнулося і природи онкологічних захворювань. Акцентуючу роль, ширшого розуміння цієї проблеми, зіграла стереохімічна наука, сформулювала просторові особливості молекулярного речовини. Електрохімія спробувала застосувати це у роботі з водою, створивши дві ізомеричні крайнощі. Але до сьогодні, багато хто ще не розуміє, що є велика різниця між геологічними інваріантами зарядженої води та її протилежною ендогенною формою, що утворюється в живих системах, в результаті оборотної реакції вуглеводів. Людині в ідеалі не підходить жодна геологічна вода, хоча організм її може використовувати. Але вона ніколи не стане повноцінною речовиною гідротації, на відміну від ендогенної води, утвореної з вуглеводів. Звідси висновок – живі істоти є закритими системами обігу тканинної рідини.
На жаль, простий народ у принципі не розуміє, про що наприклад говорить їм професор Зуєв В.А., пропонуючи прикордонну воду для внутрішнього вживання. І це видно з коментарів на межі лихослів’я, за підсумками його лекцій. Адже Росія перша почала дослідження щодо впливу на воду, але першими до цих відкриттів долучилися американці та європейці у вигляді води ASEA.
Еммануель Ревіч, спостерігаючи добові коливання сечі, що мають різну тимчасову активність при різних діагнозах, висунув припущення, що можлива добова відмінність тканинної рідини за її стереохімічними характеристиками. Це спостереження розвинулося в теоретичне розуміння школи Болотова про те, що стереохімічні характеристики тканинної рідини визначаються двогодинним фізіологічним кроком, який регулюється біоелектроліз головного мозку, де дві його половинки фактично є анодом і катодом. Якщо цей ритм порушується, то починається збій балансу у роботі систем організму. Виходячи з цього розуміння, ми вважаємо, що існує всього 12 системних захворювань, кожне з яких може розгалужуватися на тисячі хвороб. Впливаючи на тимчасовий гомеостаз тканинної рідини, можна включати механізми саморегуляції та регенерації кожної з 12 систем.
Просторова модель стереохімічного ритму організму, являє собою з’єднання двох рівносторонніх трикутників у гексаграму. Стереохімічний показник у точках перетину ребер трикутників формується на рівні квантових стрибків. Ця просторова модель відома з давніх часів і її зв’язок з людиною з’явилася у філософії Сходу як чакра Анахата.
Причини онкологічних захворювань
Ракові захворювання мають дуже складний і багатовекторний механізм освіти. Тут немає однієї причини, що лежить в основі процесу, і кожна з причин окремо викликає зовсім інші хвороби. Тому правильніше говорити про комплекс більш-менш значущих причин, які в результаті визначають процес.
У своїй книзі «Здоров’я людини в нездоровому світі» Борис Васильович Болотов докладно описав механізм утворення ракових клітин. Але цей текст розрахований на дуже освічену людину, яка має хорошу фізичну, хімічну та біохімічну підготовку. Оскільки сайт переважно переглядають просто люди, затуркані різними точками зору, спробую, як кажуть на пальцях, дуже простою мовою, пояснити основні причини утворення раку.
- Порушення функції організму з формування та виділення слабких та сильних кислот (шлунковий сік, карбонові та трикарбонові кислоти):
- гормональні порушення функцій головного мозку та шлунково-кишкової нервової системи (другого мозку);
- знижено рН шлункового соку та SH парієтальних клітин шлунка;
- вікова недостатність травних кислих секретів організму;
- нестача хлору в організмі (електроліти).
- Порушення функції організму для формування жовчних кислот:
- порушення обмінних процесів щодо засвоєння та використання сірки;
- порушення синтезу ліпази;
- нестача сірчанокислих (сульфатних) солей в організмі.
- Порушення ізомерії молекул організму та стереохімічних показників тканинної рідини:
- зміна функцій електролітів в організмі (цинку, магнію та калію), що визначають активну провідність процесу фотосинтезу.
- Екзогенні фактори впливу зовнішнього середовища
- забруднення навколишнього простору пов’язане з діяльністю людини.
Слідство: порушення розщеплення тварин білків, нездатність організму відбирати з їжі незамінні амінокислоти, накопичення клітинних шлаків в організмі, утворення токсинів, що пригнічують корисні бактерії кишечника, утворення грибкових та глистових інфекцій, гіпоксія організму, створення умов інфекцій.
Наслідок: порушення жирового обміну з формування жирового та сольового гомеостазу лімфи; зниження рН лімфи.
Слідство: мутації та поява атипії в слизовому шарі, переродження здорових клітин організму в злоякісні, формування ракових пухлин.
Динамічний ріст за статистикою онкологічних захворювань, дивним чином збігається з трьома подіями у розвитку людства. Це Хіросіма, Нагасакі, наземні випробування ядерної та термоядерної зброї та Чорнобиль. Наприклад, на Новій Землі було проведено 56 атмосферних вибухів, а загалом 90% від усіх вибухів було проведено у північній півкулі.
Починаючи з 1963 року, після підписання договору про заборону ядерних випробувань, утворена в 1957 році «МАГАТЕ» почала складати річні карти з радіаційної ситуації на планеті. Вже до 1962 року було відомо, що північна півкуля знаходиться під понад радіаційним навантаженням. Саме це визначило підписання договору 1963 року. Ці карти складаються й досі.
При ядерному вибуху, в процесі розподілу ядер урану та плутонію, утворюються сотні різних радіонуклідів з різними періодами напіврозпаду. Величезна кількість цих надлегких частинок, у момент вибуху здатні злетіти до щільних шарів атмосфери. Їхнє осідання на поверхню Землі може відбуватися місяцями, за законами атмосферного клімату, який людина регулювати не може.
Так само цікаве те, що накладення карт радіаційного забруднення і карт онкологічної захворюваності, ідеально збігаються по територіях. Особливо цікавий приклад із Бірмою, яка знаходиться в оточенні країн, із найнижчою онкологічною захворюваністю у світі. За картами пост Чорнобильського періоду, наприкінці липня 1986 року, визначено зону активного осідання надлегких радіонуклідів, що покрили 43% території Бірми. І в останні 5-7 років Бірма входить до десятки країн, з найвищою захворюваністю на рак. Ці терміни якраз припадають наступні два покоління від 1986 до 2016 року. Тому говорячи про причини виникнення раку, треба розглядати не тільки метаболічні та психологічні фактори, а й той камінь, який поклали на людство США та СРСР.
Розвінчуємо нав’язані стереотипи:
- Рак не є спадковим захворюванням – це придбане захворювання на основі нервової активності, прихованого стресу, порушення обміну речовин та екзогенних факторів зовнішнього середовища.
- Вірусна інфекція не є причиною виникнення раку, але вона завжди є поруч, оскільки вірусні форми життя люблять лужне середовище.
- Грибкові захворювання мають значення в загальному комплексі причин, що призводять до раку, але це лише одна ланка в загальному ланцюзі, яка не є першопричиною.
- Вживання тваринного білка не є причиною ракових захворювань. Проблема цього питання в тому, що в організмі слабкий шлунковий сік не здатний їх розщепити.
- Теорія Райка Хамера щодо причин онкологічного процесу є докорінно неправильною і має відношення лише до стресових станів, здатних пригнічувати загальну нервову діяльність, що впливає на обмінні процеси.
- Вегетаріанство можливе лише в тих випадках, коли людина володіє енергетичними техніками та практиками роботи з енергією життя – Кундаліні.
- Сонце стимулює пухлинні процеси та метастазування (активний анаболізм), лише в тих випадках, коли організм зрушений у бік лужності та в ньому йдуть процеси фотосинтезу. Якщо в організмі йдуть процеси бета-синтезу та існує кислотно-лужна рівновага, то сонце навпаки допомагає організму розбирати старі клітини. При закисленні організму процес розбирання клітин посилюється.
Рослинна їжа не є причиною ракових захворювань, але вся вона відноситься до групи правосторонніх молекул. І якщо в організмі порушаться процеси ізомеризації та стереохімічного кроку тканинної рідини, то рослинна їжа стане будівельним матеріалом для раку.
